1. ООН з охорони навколишнього середовища: третина країн не має встановлених законодавством стандартів якості повітря на відкритому повітрі
Програма ООН з навколишнього середовища у своєму опублікованому сьогодні звіті з оцінки зазначила, що третина країн світу не запровадили жодних юридично обов'язкових стандартів якості повітря на відкритому повітрі (атмосферного повітря). Там, де такі закони та нормативні акти існують, відповідні стандарти значно різняться та часто не відповідають рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров'я. Крім того, щонайменше 31% країн, здатних запровадити такі стандарти якості повітря на відкритому повітрі, ще не прийняли жодних стандартів.
Напередодні Міжнародного дня чистого повітря та блакитного неба було опубліковано звіт ЮНЕП «Контроль якості повітря: перша глобальна оцінка законодавства про забруднення повітря». У звіті розглянуто законодавство про якість повітря 194 країн та Європейського Союзу, а також досліджено всі аспекти правової та інституційної бази. Оцінено ефективність відповідного законодавства у забезпеченні відповідності якості повітря стандартам. У звіті узагальнено ключові елементи, які слід включити до комплексної моделі управління якістю повітря, яку необхідно враховувати в національному законодавстві, та закладено основу для глобального договору, що сприяє розробці стандартів якості зовнішнього повітря.
Загроза здоров'ю
ВООЗ визначила забруднення повітря як єдиний екологічний ризик, що становить найбільшу загрозу для здоров'я людини. 92% населення світу проживає в місцях, де рівень забруднення повітря перевищує безпечні межі. Серед них жінки, діти та люди похилого віку в країнах з низьким рівнем доходу страждають від найбільшого впливу. Недавні дослідження також показали, що може існувати кореляція між ймовірністю нового зараження короною та забрудненням повітря.
У звіті зазначається, що хоча ВООЗ видала рекомендації щодо якості навколишнього середовища (зовнішнього повітря), немає скоординованої та єдиної правової бази для впровадження цих рекомендацій. Принаймні у 34% країн якість зовнішнього повітря ще не захищена законом. Навіть у тих країнах, які запровадили відповідні закони, відповідні стандарти важко порівнювати: 49% країн світу повністю визначають забруднення повітря як загрозу зовнішньому середовищу, географічне охоплення стандартів якості повітря різниться, і понад половина країн допускає відхилення від відповідних стандартів.
Довгий шлях попереду
У звіті зазначається, що відповідальність системи за досягнення стандартів якості повітря у глобальному масштабі також дуже слабка – лише 33% країн роблять дотримання стандартів якості повітря юридичним зобов'язанням. Моніторинг якості повітря має вирішальне значення для визначення того, чи дотримуються стандарти, але щонайменше 37% країн/регіонів не мають юридичних вимог щодо моніторингу якості повітря. Зрештою, хоча забруднення повітря не знає кордонів, лише 31% країн мають правові механізми для вирішення проблеми транскордонного забруднення повітря.
Інгер Андерсен, виконавчий директор Програми ООН з навколишнього середовища, сказала: «Якщо ми не вживемо жодних заходів, щоб зупинити та змінити статус-кво, коли забруднення повітря щороку спричиняє 7 мільйонів передчасних смертей, до 2050 року це число може зрости більш ніж на 50%».
У звіті закликається більше країн запровадити суворі закони та нормативні акти щодо якості повітря, включаючи внесення амбітних стандартів забруднення повітря в приміщення та на вулиці, вдосконалення правових механізмів моніторингу якості повітря, підвищення прозорості, суттєве зміцнення правоохоронних систем та покращення реагування на національні механізми координації політики та нормативних актів щодо транскордонного забруднення повітря.
2. ЮНЕП: Більшість автомобілів з пробігом, що експортуються розвиненими країнами до країн, що розвиваються, є забруднювачами навколишнього середовища
У звіті, опублікованому сьогодні Програмою ООН з навколишнього середовища, зазначається, що мільйони вживаних автомобілів, фургонів та невеликих автобусів, що експортуються з Європи, Сполучених Штатів та Японії до країн, що розвиваються, зазвичай мають низьку якість, що не лише призводить до погіршення забруднення повітря, але й перешкоджає зусиллям щодо боротьби зі зміною клімату. У звіті міститься заклик до всіх країн усунути прогалини в чинній політиці, уніфікувати мінімальні стандарти якості для вживаних автомобілів та забезпечити, щоб імпортовані вживані автомобілі були достатньо чистими та безпечними.
Цей звіт під назвою «Уживані автомобілі та довкілля – глобальний огляд вживаних легкових транспортних засобів: потік, масштаби та регулювання» є першим дослідницьким звітом, будь-коли опублікованим щодо світового ринку вживаних автомобілів.
У звіті зазначено, що між 2015 і 2018 роками загалом у світі було експортовано 14 мільйонів уживаних легкових автомобілів. З них 80% пішло до країн з низьким і середнім рівнем доходу, а понад половина – до Африки.
Виконавчий директор ЮНЕП Інгер Андерсен зазначила, що очищення та реорганізація світового автопарку є першочерговим завданням для досягнення глобальних та місцевих цілей щодо якості повітря та клімату. Протягом багатьох років дедалі більше вживаних автомобілів експортується з розвинених країн до країн, що розвиваються, але оскільки пов'язана з ними торгівля значною мірою не регулюється, більша частина експорту – це забруднюючі транспортні засоби.
Вона наголосила, що відсутність ефективних стандартів та правил є основною причиною викидання покинутих, забруднюючих навколишнє середовище та небезпечних транспортних засобів. Розвинені країни повинні припинити експорт транспортних засобів, які не пройшли власні екологічні та безпекові перевірки та більше не придатні для руху по дорогах, тоді як країни-імпортери повинні запровадити суворіші стандарти якості.
У звіті зазначається, що швидке зростання кількості автомобілів є основним фактором, що спричиняє забруднення повітря та зміну клімату. У світовому масштабі викиди вуглекислого газу, пов'язані з енергетикою, з транспортного сектору становлять приблизно чверть від загального обсягу світових викидів. Зокрема, такі забруднювачі, як дрібні тверді частинки (PM2.5) та оксиди азоту (NOx), що викидаються автомобілями, є основними джерелами забруднення повітря в містах.
Звіт базується на поглибленому аналізі 146 країн, і було виявлено, що дві третини з них мають «слабкий» або «дуже слабкий» рівень політики контролю за імпортом автомобілів, що були у використанні.
У звіті також зазначається, що країни, які запровадили заходи контролю (особливо вік транспортних засобів та стандарти викидів) щодо імпорту вживаних автомобілів, можуть отримати високоякісні вживані автомобілі, включаючи гібридні та електричні транспортні засоби, за доступними цінами.
У звіті зазначається, що протягом досліджуваного періоду африканські країни імпортували найбільшу кількість вживаних автомобілів (40%), далі йдуть країни Східної Європи (24%), країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону (15%), країни Близького Сходу (12%) та країни Латинської Америки (9%).
У звіті зазначається, що неякісні вживані автомобілі також спричинятимуть більше дорожньо-транспортних пригод. Такі країни, як Малаві, Нігерія, Зімбабве та Бурунді, які запроваджують «дуже слабкі» або «слабкі» правила щодо вживаних автомобілів, також мають високий рівень смертності на дорогах. У країнах, які розробили та суворо впроваджують правила щодо вживаних автомобілів, вітчизняні автопарки мають вищий коефіцієнт безпеки та менше аварій.
За підтримки Цільового фонду ООН з безпеки дорожнього руху та інших установ, ЮНЕП сприяла запуску нової ініціативи, спрямованої на запровадження мінімальних стандартів для вживаних автомобілів. Наразі план зосереджений, перш за все, на Африці. Багато африканських країн (включаючи Марокко, Алжир, Кот-д'Івуар, Гану та Маврикій) встановили мінімальні стандарти якості, і ще багато країн виявили зацікавленість у приєднанні до цієї ініціативи.
У звіті зазначається, що необхідні додаткові дослідження для подальшого вивчення впливу торгівлі вживаними транспортними засобами, включаючи вплив важких вживаних транспортних засобів.
Час публікації: 25 жовтня 2021 р.